Чому, відбудовуючи Україну, нам потрібно інвестувати в міський електричний транспорт

З цієї причини кожне атаковане чи звільнене місто одразу розпочало відновлення транспортної інфраструктури. Однак, для успішної відбудови муніципалітети гостро потребують фінансової підтримки.

Станом на 1 червня 2022 року транспортний сектор країни потребував приблизно 74 мільярди доларів США, що відповідно до Швидкої оцінки завданої шкоди та потреб на відновлення Світового Банку є найбільшою сумою, необхідною для реконструкції в будь-якому з основних секторів. У світлі останніх подій ці цифри могли бути навіть вищими.

Національна транспортна стратегія України на період до 2030 року передбачає повний перехід на електромобільність. Приватні автомобілі – найбільші забруднювачі повітря в українських містах, на них припадає аж 84 відсотки забруднення. Незважаючи на це, низьковуглецевий транспорт не був пріоритетом для державних та міських органів влади України до початку війни. Ця тенденція також була помітна і під час поточних зусиль з реконструкції. У травні Харківська міськрада дозволила частково демонтувати трамвайну колію, щоб подовжити смуги для руху автомобілів. Щоб підвищити безпеку руху та привабливість для пішого та велосипедного пересування наразі лише п’ять міст розробили та прийняли плани сталої міської мобільності (Sustainable Urban Mobility Plans – SUMPs).

Проект Плану відновлення України: Відновлення та розвитку інфраструктури, що був представлений у Лугано 4-5 липня 2022 року, також не в достатній мірі торкається розвитку інфраструктури для міського електричного транспорту, велосипедів та зарядки для електромобілів. Навпаки, цей план зосереджений навколо автомобільного руху, підтримує його подальшу залежність від викопного палива та спрямування грошей у дорожню галузь. За словами українського транспортного експерта Віктора Загреби, запропонований План не відповідає ні Зеленій угоді ЄС (EU Green Deal), ні Стратегії розумної та сталої мобільності ЄС (EU Smart and Sustainable Mobility Strategy).

Незважаючи на те, що в середньому 50 відсотків мешканців міст України їздять на роботу громадським транспортом, цей сектор був дуже занедбаний і недостатньо профінансований, внаслідок чого значно погіршилась якість послуг. Проте питання його безпеки і доступності, а також забруднення міського повітря будуть одними з тих, які біженці від війни розглядатимуть, вирішуючи, повертатися їм додому чи ні. До того ж усі ці питання повертають нас до сталості та надійності міського транспорту.

У зв’язку з останніми ракетними ударами, що біли спрямовані переважно по об’єктах критичної енергетичної інфраструктури, українська влада була змушена вжити термінових заходів з енергозбереження. Серед них – економія в години пік, планові відключення електроенергії та обмежене використання електричного громадського транспорту. Ці невідкладні заходи є цілком обґрунтованими зараз, проте такі міркування не повинні ставити під загрозу довгострокову реконструкцію всієї системи міського транспорту України.

Розглядаючи питання підтримки реконструкції інфраструктури у містах України, іноземні інвестори та донори повинні виконувати свої кліматичні зобов’язання щодо вуглецевої нейтральності, враховуючи «зелене відновлення» та «зелені принципи», розроблені українським громадянським суспільством. З цієї причини вони мають дати зелене світло проектам розвитку електричного громадського транспорту.

За підтримки міжнародних інвесторів і донорів Україна має унікальний шанс побудувати нову та комфортну систему міського транспорту, яка також зробить її незалежною від викопного палива, імпортованого з Росії.

Нове відео Мережі НУО «Bankwatch» пояснює, чому електричний міський транспорт має стати пріоритетом у відновленні міст України. Чернігів став прикладом того, як українські міста відновлюють громадський транспорт після масових руйнувань.

Інвестиційні потреби у реконструкції транспортної галузі – високі, але вони можуть надати унікальну можливість відбудувати чисті, зелені, комфортні та привабливі для життя міста.